«Володимир-Волинська птахофабрика»: швидко адаптовуватися, приймати сміливі рішення, щоб вистояти та розвиватися
Через несподіваний для усіх напад рф на Україну усі підприємства без винятку зазнали змін: хтось більше, хтось менше. Змінились умови життя та правила ведення бізнесу. Ситуація значно ускладнилась і через численні обстріли енергоструктури. І де б ми не були, усюди, як на полі бою, потрібно швидко реагувати та, абстрагуючись від емоцій, приймати важливі рішення.
Протягом 2022 року, команда журналу “М’ясні технології” багато писала про невеликі підприємства, компанії, які з останніх сил ведуть бізнес на прифронтових та окупованих територіях, про релоковані виробництва, а наразі розповіли про те, як веде свій бізнес одна з найбільших птахофабрик України.
Представники «Володимир-Волинська птахофабрика» розповіли про зміни і рішення, які миттєво приймалися на початку широкомасштабного вторгнення, як працювали та пропонували якісну продукцію за доступною ціною, про новинки, плани та багато іншого. Насамперед варто зазначити, що 2022 рік для Володимир-Волинської птахофабрики також можна розділити на два основні етапи: до 24 лютого, де все планово та стабільно, та після широкомасштабного вторгнення, коли у форс-мажорних обставинах опинилася їх діяльність (як вирощування птиці, так і забезпечення поставок замовникам).
«З лютого наша звична логістика перестала працювати, ми не розуміли, як і куди реалізовувати наявну продукцію, які шляхи є безпечні, яким транспортом везти; ціна на пальне різко зросла і був відчутний його дефіцит. Цей етап тривав орієнтовно до 8 березня, – ділиться спогадами комерційний директор птахофабрики Дмитро Кожин. – Тоді ми прийняли рішення працювати в західних областях України, де ситуація була дещо стабільніша. Та й враховуючи, що тут розташоване наше виробництво, таке рішення було на той момент економічно правильним. Звичайно, налагодивши нову логістику, на початку березня відновили поставки до Києва, Харкова, Дніпра та Одеси».
Наступний етап, який розпочався з травня і тривав до жовтня, – період відносної стабільності. У жовтні через масовані ворожі обстріли енергосистеми всієї країни потрапили в ситуацію дефіциту енергії для виробництва, тож перейшли на роботу за допомогою генераторів. Водночас варто зазначити, що 2022 рік навчив команду птахофабрики швидко адаптовуватися, приймати неординарні та часто сміливі рішення для того, щоб мати змогу вистояти і продовжувати працювати.
«У нас є чітке розуміння того, що ми працюємо в харчовій галузі, яка життєво необхідна для функціонування держави», – наголосив Дмитро Кожин.
Зазначимо, що керівництво Володимир-Волинської птахофабрики неодноразово наголошувало: виробництво підприємства орієнтоване на український ринок, експорт здійснює у незначному відсотковому значенні. Минулий рік також продемонстрував, наскільки команда і співробітники є вмотивованими та лояльними до роботодавця. За словами директорки з персоналу Наталії Стрілець, у перші кілька тижнів за кордон виїхали майже 70 співробітників. Деякі з них наприкінці березня, переборовши паніку й зрозумівши, що птахофабрика продовжує працювати, повернулися.
«Виїзд колег у незначній кількості за кордон відносно не надто позначився на виробничих процесах. Більш суттєву нестачу кадрів відчули, коли наших спеціалістів з різних відділів мобілізовували до лав ЗСУ. А це майже 200 співробітників! Вони чудові фахівці у своїх напрямках, і їх нам не вистачає. Зі свого боку ми підтримуємо кожного з них, допомагаємо необхідним: чи то ремонт авто, чи придбання квадрокоптера, забезпечення касками, бронежилетами. Ще більше чекаємо на їхнє повернення додому з Перемогою», – додала Наталія Стрілець.
Війна «протестувала» на міцність ще й такий напрям, як вирощування курчат на птахофабриці.
«Володимир-Волинська птахофабрика купує добовий молодняк переважно за кордоном – у Польщі, Угорщині та Чехії. У 2022 році ми отримали багато підтримки та розуміння від іноземних партнерів, разом знаходили компромісні рішення. З українськими постачальниками сировини для кормів ми теж багато працювали, організовували нову логістику, разом вирішували, як привезти ті чи інші зернові для нашого комбікорму. Загалом це цікавий досвід співпраці та підтримки одними виробниками інших», – розповідає Олександр Сович, директор по вирощуванню.
Проблеми і шляхи їх вирішення
Для Володимир-Волинської птахофабрики нагальними проблеми стали: логістика та реалізація продукції, виготовлення кормів, привезення добового молодняку з країн ЄС і, наразі, – дефіцит електроенергії.
«В перші дні вторгнення в Україні сформувався дефіцит пального, не було перевізників, готових виконувати рейси. Дороги були паралізовані через затори людей, які евакуйовувалися. Наше підприємство працює в безперервному циклі й не може одномоментно зупинитися, тож шукали варіанти, як реалізувати продукцію і де вона на той момент була вкрай необхідна. Так, на початку ми реалізовували продукцію в західних областях України й паралельно відслідковували безпечні шляхи логістики і транспорт для поставок», – говорить Дмитро Кожин.
Додамо, що поставки до Києва відновили вже на початку березня, до Харкова – 13 березня, і вже у квітні-травні напрацювали та стабілізували логістику. Важливим тут стало й те, що з мережами налагодили роботу у відносно нормальному режимі. Інший кейс рішень стосувався вирощування курчат. Птахофабрика купує добовий молодняк, позаяк не має власного інкубатора.
«У березні наші європейські партнери боялися перетинати кордон України. До того ж, здорожчала логістика та, фактично, було паралізоване транспортне сполучення в країні. Ми вирішували, як постачати на наш комбікормовий завод сировину для подальшої переробки», – додає Олександр Сович.
Крайня проблема, над розв’язанням якої працює підприємство, – дефіцит електроенергії для виробництва.